ЛИСТ ЗI ЛЬВОВА
В старовиннiм мiстi Львовi
до потопу всi готовi:
бо чи лiто, чи зима -
тут води i так нема.
Ще за перших комунiстiв
ця проблема була в мiстi,
але щось тодi робилось
i населення ще милось.
Як не грiли батареї,
нам казали - то євреї.
Врештi влада вже змiнилась,
хоч вода i не з’явилась,
всi гордилися по праву –
маємо i ми державу.
От тепер покажем всiм,
що таке наш власний дiм.
Почали хазяйнувати -
вулицi найменувати.
Вбухали грошей немало,
так зате все нашим стало.
Освiжили старий Львiв
та й закликали послiв,
щоб багатi оцiнили
та грошей би нам вдiлили.
Дуже гарно їх прийняли,
все, що треба показали,
всiм сподобалось на диво
наше львiвське свiже пиво.
Подивились на фасади
з вiкон Обласної Ради.
Похвалили нас по тому
та й поїхали додому.
А львiв’яни як завжди,
без грошей та без води,
а за те, що нас хвалили,
нам ще й свiтло вiдключили.
От тепер ми сидимо,
в темнотi їмо й пьємо...
В кранi знов нема води,
а нам кажуть - то жиди.
=======
Ю.Барсук, газета "Наша Канада", 2001 г.